..і я буду колись
стара
і буду думати
про дерево,
про його
скриню..
І я була колись
мала -
і мама наспівувала
"колись-колись..
колись підростеш-виростеш,
як дерево і.."
..і я вже
виросла -
як те дерево -
і далі росту,
розгалужуюся -
себто думаю і живу,
як дерево -
чи погідна днина
чи гроза і блискавка -
віття на вітрі -
скрип-скрип-колись-колись..
Засинаю,
як мала дівчинка,
гойдаюся
на вітрі
у вітті дерева,
у своїй
дерев´яній
колисці..
І сниться сон,
що засинаю
вічним
сном
з вічним
"колись-колись"..
