Зостанусь в кімнаті, помилки не повторю,
Хтось піде на роботу, хтось – до коханки, хтось – на прю,
А я сидітиму сам, гордий і самозакоханий,
За вікном блищатиме ранок надломлений.
А в порожній кімнаті поезія тиха,
Книжки на полицях, рядки і світила,
Поезія, звісно ж!, живе власним життям
І часто поетові дарує лише каяття.
