Холод цілує в шию, бере за плечі
Серпень вмирає. Скоро настане осінь
Поки ти тут пакувала останні речі
Небо набу́ло кольору твого волосся
Пахне озоном.
Скоро накриє циклоном.
Бачиш, у небі летять журавлі до тепла
Я ніколи в житті не стикався з жодним кордоном
Крім тої стіни, яку ти між нами звела́
Дай мені стати першим осіннім словом
А потім звикатиму жити без тебе, мила
Та в ранковому натовпі чутиму твою мову
Між будинків на вулицях, де ти колись ходила
Літо згорає. Стільки всього не збуло́ся
Я тебе кличу. Я тут такий недоречний
Небо набуло кольору твого волосся
Поки ти тут пакувала останні речі
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design