Авторів:
2660
Творів:
49661
Рецензій:
94168
Код:
Художні твори
Поезія
Вірш
© Серго Сокольник , 20-08-2015
Старенькі кволі люди
В немодній одежині,
Як згорблені верблюди,
Крокують по стежині...
Вона його тримає
Щоб він, бодай, не впав.
А серце пам"ятає,
Як він її тримав...
Кохання відлетіло
Невідомо куди...
Лиш вірність залишилась-
Минулого сліди.
Немов шепоче доля-
Мине усе, мине!..
І серце мимоволі
Схиля до них мене.
Старенький та старенька,
Ви листя золоте,
Мов таїнство натхнення-
Високе та просте...
Вони, старі, пізнали
Всі таїни буття.
Як час телеканалу
Кінчається життя...
адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473941
рубрика: Лірика
дата поступления 20.01.2014
автор: Сокольник
кількість оцінок — 0
На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Cаша Шевчук, 21-08-2015