Зморений вечір заплющує очі,
Осінь гострить косу
Для нових жнив.
Стелиться дим по землі,
Звуки знадвору глухі,
Нечіткі.
Розслаблено тягнеться видноколо,
Ні душі навколо.
Тільки три, три листки
Готові злетіти, вирушити
В край вогких туманів
І боліт.
Зморений вечір долонями
Закриває обличчя.
Я ховаю своє обличчя.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design