***
Сумую за тобою, камінчику в пустелі.
Без тебе тут не так. Росте сад.
І бог крізь прозорі повіки бачить,
Але нічого не каже.
Насіння трави, стебла, багато листя,
Тонкі колони і стіни лункого повітря.
Велика радість - день, який не має початку,
На межі між вечором і часом вертатись додому,
Вітер між спиць колеса,
Спідниця кольору «вулиця Полтавський шлях, 6 при заході сонця, влітку».
Одним словом, кіно.
