цвіркун плигонув у гранчак
на денці котрого було вино
вмить сп"янів та й завів серенади -
зітхала цілинна земля
ловила звуки травою
шукала
здіймалась до нього цвітами
Усесвіт осипав його зірками
у данок віддав йому вічність і... -
вакуум
- це багато!!! -
скрикнув цвіркун
і замовк
назавжди...
а гранчак обернувся у квіточку
синій дзвоник
що тамує сум у бутоні.
