Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51563
Рецензій:	96011

Наша кнопка

Код:

Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 41354, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '18.223.43.106')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Поезія Вірш

Листям осінь впаде у журою сповитую душу

© Михайло Нечитайло, 12-08-2015
Листям осінь впаде у журою сповитую душу, Небо кине блакить у зіниці, як зерно в ріллю, Проростати б озимим хлібам, та пекельная суша Погубила усе, тільки сльози солоні я ллю. Та солона сльоза не рівняється водам небесним, Тож не зросить вона ні ріллі, ні життя, ні душі, Лиш летять журавлі, ніби серця мого безтілесні І загублені мрії в краї непотрібні й чужі.

Написати рецензію	Рекомендувати іншим
Оцінити твір: (голосувати можуть лише зареєстровані) не сподобалось сподобалось дуже сподобалось кількість оцінок — 1

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]
На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Наталя Бродська, 14-08-2015

З думою про землю
На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© , 13-08-2015

Згенеровано за 0.046991109848022 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати

Листям осінь впаде у журою сповитую душу

[ Без назви ]

З думою про землю