Ліпити із глини
тілесні подоби,
заселені духами
зразу з-під носа.
Ліпити
божественно тихі утроби,
доверху засипані
праженим просом.
Бо служба – не дружба,
злетить – не повернеш -
підеш напідбитку
до нендзи в берлогу.
Ліпити з болота
чудесні патерни,
на вічную пам*ять
не витерши ноги.
