Там, де є їхнє коріння
Спішать лемко й лемкиня.
Їхні очі в небо синє
Вдивлені, наче б в життя.
Красу рідненького краю
З неба свого, глянь, читають.
Соловії їм співають
Про те, чого вже нема.
Чужина лемків руйнує.
Коли слово ВАТРА – вчують
Думки в Карпати мандрують,
Де хрести сплять при церквах...
З ними, бачу, їхні діти
Спішать Бога помолити
За дідів, за предків вбитих
Братом на рідних землях.
Хоч живуть десь на чужині,
Лиш на СВОЮ ВАТРУ нині,
Мов руські князі й княгині
Спішать до РІДНИХ Карпат...
Знай, на РІДНЕ той вертає,
В кого гідність шану має.
Хто любові не міняє
До тих, які в гробах сплять.
09.07.2009р.
