Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2471
Творів: 44371
Рецензій: 86709

Наша кнопка

Код:



Художні твори Поезія Вірш

Місто (погляд зсередини)

© Микола Назарівський, 16-07-2015
місту
звісно
не хочеться спати
воно
калатає
як серце солдата

воно
біжить
не знає куди
бо скоро
не стане
напитись води

я в ньому
живу
чи лише проминаю
ці всі
вечори
і ранки із чаю

за ним
ліси
та в лісах нема звірів
і сонце
висить
але місту не вірить

прийди
візьми
свою частку і долю
не скоро
вітри
це місто розколять

і як
далі
усім нам тут бути
мутанти
каліки
чи все ж таки люди

вчиняє
із нами
місто розправу
і вже
не важливо
ти лівий чи правий

кому
тут смерть
кому пишні гори
прибутку
і блуду
мине все не скоро

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 2

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Артур Сіренко, 19-07-2015

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Михайло Нечитайло, 18-07-2015

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Cаша Шевчук, 17-07-2015
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.46023082733154 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

«Нічний цирк» Ерін Морґенштерн — книга-квиток до країни магії
Є книги, які потрібно читати. А є ті, котрі потрібно «дивитися». Вони мимовільно переростають в нашій …
Книга для тих, хто прагне переважати
Книга «Перевага. У чому сила корпоративної культури» — це нон-фікшн для директорів, власників бізнесу …
«Звичайні незвичайні священики»: віра, що нас єднає
Лагідна зима. Не та, що вдовицею виє в щілинах і кидає кусні мокрого снігу в шибки. А тиха, світла і м’яка, …
Джон Ґрішем «Фірма»: інтелект одного проти могутності сотень
У молодому віці кожному хочеться усього й відразу. З роками людина розуміє, що так не буває, але до цього …