Просто зрозумій, що все навколо – виклик,
Цієї ночі сповнений до краю,
І з твоїх вуст я чую новий виклик,
Й душа шукає вічний шлях до раю.
Просто зрозумій, що не для нас ці ночі,
І прихилила плечі ти даремно,
Завжди і всюди будуть тут охочі
Тебе пізнати, сміючись єхидно.
Просто зрозумій – немає стільки щастя,
Яке не зміг тобі хтось дати.
Чи не існує, чи то може листя,
Яке не звикло серед літа відпадати.
Але ти знай, що я тут буду завжди,
І я тут розпалю червоне багаття,
І я тут засную галактику Андромеди
І тобі подарую нове Закарпаття!
