Весна вже тут. Прийшла. Настала. -
Bже відкриває ніздрі-пори,
дихає вологою розмерзла глина.
Вже тепле, лагідне проміння
ллє світло кольору соломи
на височезні зрусявілі трави...
І прокидається стара верба -
довжезних, кучерявих кіс її краса
он як сріблиться цвітом баськи!
Ось пальчиками-торочками
золотого дощу кущ
легенько доторкається до крил
ще сонних, очманілих бджіл:
(цього дощу нектар, мабуть,
є найсолодший в цілім світі)..
І щедро сонце вкраплює веснянки
у личко дівчинки-школярки,
і вітер виплітає стрІчки
з волосся барви стиглої пшениці.
..Блакить із мрій - любові юнь! -
п´янке повітря з квітів, глиці,
небес розчахнуті вітрила...
і затріпочуть серця крила -
уперше у таку весну поринуть...
