Зрештою не важить, як прожив,
якщо не крав,
і не плював у храмі,
якщо на бритву не гострив ножів,
і не брехав ні Матері, ні мамі.
Зрештою не важить, як умреш –
в розкоші
чи в пелюшках смердючих.
Смерть не додасть,
але й не відбере
єдиного: чи мучився – чи мучив.
* * *
Цікаве явище – туман:
не бачиш,
і тебе не бачать.
Чи то любисток, чи дурман,
чи над тобою верби плачуть.
А як розвидниться – смішна
претензія на винятковість.
Минуть і осінь, і весна.
Минеться все.
І навіть – совість.
