Зранку блюз дощу римує в серці осінь.
Вчу напам’ять сум очей коханих досі.
П’ю хмільне вино зелене травня легко.
Цвіт бузку не святить небо. - Ти далеко.
Тліють в сонці весни. Нам цвісти упору.
Ми серцями разом. Тільки, жаль, - не поруч.
Дощ між нас шукає рідні ритмоструми. –
Джаз думок єднає. – Досить смутку й суму!
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design