Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2683
Творів: 50953
Рецензій: 95696

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 40854, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '3.238.195.81')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Поезія Вірш

Контрапункт

© Володимир Войтенко, 20-05-2015
Коли заграє муза Баха,
То хочеться, щоб божий суд
Почався завтра.
Чорна сваха
Нарешті знатиме, що жнуть
Для обмолоту.
Стиглий колос
В могилу кидати – дурне.
Це буде гарно: кожний голос
Себе почує.
Чи страшне,
Чи лагідне запишуть судді
Червоно-чорним на папір,
Але небіжчиків розбудять
Під темперований клавір.
             * * *
Чи хтось мені про те сказав,
Чи сам я випитав у друзів,
Та нині знаю, що вокзал –
Найкраще місце для ілюзій.

Тут, сновигаючись в юрбі,
Відчуєш раптом щемну втіху
Від того, що щастить тобі
Кудись втікти від свого лиха.

Я знаю, що моя дорога
Вже стерлася від подошов,
Що я – апостол.
Але бога
В своє служіння не знайшов.

Мене в купелі не хрестили,
То ж не зрікаюся хреста,
Коли дивлюся – маю сили –
На те, що є лиш пустота.

             * * *
Хоч осінь, а тепленький дощ.
Хоч осінь, а весна триває.
Я не герой, не зек, не вождь,
не піп, не генуезький дож,
не блазень.
Із вікна трамваю
дивлюся на свічада площ –
дивлюсь і пошепки співаю,
що я ні той, ні цей…
А хто ж?

              
             * * *
Щоб не наврочити собі,
я не скажу, що був щасливий.
Та над стернею бачив зливу,
волошки щемно-голубі.


Втішався, як німецькі танки
десь під Житомиром горять,
як від забутої альтанки
на стовп дереться виноград.
Хоча й поволі, не одразу,
тих, що недобрі, забував,
а жодну з багатьох образу
собі в коханки не обрав.
Все. Чи не все. Банально: зливи,
альтанка, волошковий щем…
Ото ж бо й є! Я був щасливий
сьогодні вранці під дощем.

             * * *
Якби не бачив,
то не знав би
про дві зіниці сатани –
про ту немилосердну звабу,
що йде на люди від війни:
коли все миле – і не миле,
життя страшне – і смерть страшна…
І за собою чуєш крила,
і не вилазиш із лайна.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 3

Рецензії на цей твір

Така поезія вражає,

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Nina, 27-05-2015

[ Без назви ]

© Viktoria Jichova, 21-05-2015

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Катерина Омельченко, 20-05-2015
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.80491995811462 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Історія Європи. Український погляд
Кожен з нас має знати історію власного народу. Бо історія – це його посвідка на проживання на рідній …
Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …