Травневий дощ на щоки падає...
Коли ж наплачеться весна?
Була раділа. Знов сумна.
Гримить негода канонадами.
І сонце замкнуто за хмарами,
і ми, як в'язні... Певно, ще
не час прощатися з дощем
і з грому дикими ударами.
Намокле листя тихо, пошепки
оповідає про весну.
А між гілок літає сум,
дощем травневим щедро зрошений...
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design