чи не змова оце - навіть братики проти мене
ти пройшов по межі а торкнутися ще не встиг
полотній відтепер на своїх прозорих знаменах
і не знай відтепер хто прощатиме непростих
не знайшовши себе хоч шукати було так легко
посвіти у вікно світлячками розгублених фар
запитай чи я тут і почуй: вона вже далеко
долетіти ніяк то хоч серцем об землю вдар
хто розтисне шляхи на долонях у немовляти
- по одному із них ми повинні були піти -
але треба ж таки від усього колись відмовлятись
за прозріння своє ти прозрінням моїм заплати
