Куди, в біса, ведуть оці мережеві романи?
Де ті ріки течуть, що не мають ні назви й початку?
Це все хміль. П'яний я. Ти, без сумніву, трохи п'яна.
Наш дружбан Вельзевул підливав щось, напевно, у чарку.
А втім, це життя, усі через нього проходять,
старими стають, кому пощастило. І все ж
я знову малюю на білому двері і сходи...
Ти йдеш.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design