По "Засніженій" дорозі, що веде у бік села
Нас зустріла жовта "Осінь", чаю теплого дала.
"Літні" спогади відразу виринають в голові,
Що іще вам розказати – так буває на "Весні".
І під "Ранок" босі ноги ти проводиш по росі,
Що "Вночі" тобі боліли, замерзаючи вві сні.
І цим "Вечором" в калині, ви зустрілися удвох,
Буде "День" і стане видно, хто до кого охолов.
Не цвіте та наша липа, вже оплакана "Дощем",
"Снігу" білого не видно, і не тільки, не лишень.
По даху моєї хати пробиває хижий "Град"
"Сонця" промені надії і ховає їх назад.
