Важке повітря сьогодні
Наче арматура
Красивий як печаль вітер
Жене на мене металеве військо
Я настромлююсь на нього
По саме осереддя
Продовжую йти
Тільки в горлі наскрізь
Стирчить прапором самотності
Арматурина вітру
Відчуваю там фантомний біль
З того разу як майже не помер
Через те що подавився простим мясом
І в очах потемніло немов під водою
Я не думав про тебе
Просто не хотів померти смертю дебіла
А тепер я йду
Вагітний залізом вітру
Як дитиною розпачу
Яка в будь якому випадку народиться мертвою
