Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2554
Творів: 46329
Рецензій: 90466

Наша кнопка

Код:



Художні твори Поезія Верлібр

Вчора

© Ковальчук Вова, 19-04-2015
Важке повітря сьогодні
Наче арматура
Красивий як печаль вітер
Жене на мене металеве військо


Я настромлююсь на нього
По саме осереддя
Продовжую йти
Тільки в горлі наскрізь
Стирчить прапором самотності
Арматурина вітру
Відчуваю там фантомний біль
З того разу як майже не помер
Через те що подавився простим мясом
І в очах потемніло немов під водою
Я не думав про тебе
Просто не хотів померти смертю дебіла


А тепер я йду
Вагітний залізом вітру
Як дитиною розпачу
Яка в будь якому випадку народиться мертвою

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 2

Рецензії на цей твір

Хто не відчував біль, той не має серця

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© koka cherkaskij, 21-04-2015

ода нещасному випадку

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Валерія, 19-04-2015
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.78058099746704 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Мовна та візуальна стихія українськості. “Енеїда”Івана Котляревського у відображенні ілюстрацій Оксани Тернавської
Шановні друзі! Пропонуємо вашій увазі розмову із доктором філософських наук, професором кафедри української …
Книжковий МЕДВІН 2019
Друзі! Вже скоро розпочнеться весняний книжковий Медвін, звертаємо вашу увагу на зміну розкладу, ярмарок …
Поезія, яка пробуджує до роздумів
Поезія завжди була тою силою, яка змушувала рухатись далі, коли не було сил. Змушувала любити, коли …
Поклик минулого, заради порятунку майбутнього
Не дивно, що коли на вулицю приходить весна, та ранкове небо починає освітлюватись новим життям, у більшості …