|
|
| Авторів: |
2698
|
| Творів: |
51622
|
| Рецензій: |
96045
|
|
|
|
Код:
|
|
|
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 40638, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '3.128.79.169') Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
|
Художні твори
Поезія
Цикл поезій
|
|
|
| © Володимир Войтенко, 17-04-2015
|
Монолог генія
Ви хочете зажити слави?
Погану звичку задушіть
і не пишіть спочатку правил –
спочатку винятки пишіть.
Рудих, нервових чи огрядних
малює автор: він є пан.
Нема в хорошім другорядних,
в поганому – всі третій план.
Той, хто дожився до котурнів
і викликає в плебса дрож,
кричить про спільний розум дурнів
і, зрештою, стає їм вождь.
Я попереджу: буде шок
у кожного, хто ще не знає
про секс у мильних бульбашок –
секс є й тоді, як їх немає.
Хто вилізе на Еверест,
тому здається: шлюб, арешт,
футбол, ціна на ковбасу –
все те дурниці, що внизу.
Монолог скептика
Вони не мусять мати цноти,
дві суті: правда і банкноти,
бо їх тримають у руці
й мерзотники, і мудреці.
Уродився дупою вперед
Головний в часописі главред:
злий, на лихо всім гарячий…
Так живе і думає, так бачить.
Після цього вашого борщу,
я таки скажу, а не змовчу:
тітонько, дозвольте запитати –
чи вже хтось вас волочив за патли?
Цей п’є, той напивається,
цей їсть, а той жере,
цей чхає, той сякається –
і кожний з них умре.
Все ми чуємо – знаємо мало.
Ікс отримав лампас на штани:
коронують нових генералів
для парадів чи мо’ для війни?
Монолог свахи
Якщо боїшся, що в житті
жінки насолять і обриднуть,
то знай: з дівчат найкращі ті,
що червоніють, а не бліднуть.
Давно відвик жінок ловити:
хоча проходив гарну школу,
але не знає про ліміти:
не може роздягнути голу.
Він не писав, мудрець Сократ.
Хоча писати був би рад,
не написав бодай рядочка?
його Ксантипа – суча дочка.
Хто в спальні мучиться роками,
товче подушку кулаками,
зітхає, цмокає, те пе –
той найстрашніше, бо хропе!
Побралися – тепер ви пара…
Негарна жінка – божа кара,
а дуже гарна – чортів дар,
бо чоловік при ній не цар.
Монолог песиміста
Ідуть віки, ми стаємо культурні,
проте культура не ускрізь густа:
довкола дурня завжди купа дурнів,
довкола генія – порожня простота.
Юрба вас привітала – браво,
та марним з нею є контакт:
хоча загальна рівність – право,
проте ніде вона не факт.
Облиште сумніви й дебати,
не бийте в груди кулаком:
з проектів мусите приймати
той, що дурніший. Це закон.
Для суєти немає спину,
Якщо тобі стріляють в спину,
то ти йдеш перший, а куди?
Побережися від біди.
Коли цвіте на груші вишня
і не карає це Всевишній,
то кицька приведе щеня,
а в сучки вродиться свиня.
Монолог сатирика
Життя – сюжетне: голод, мор,
хабар, тюрма, пеня…
Один є чесний – прокурор
(та, власне, й той свиня).
Коли трапляється вам їсти
на двох один великий хрін,
ви намагайтесь пересісти,
нехай ваш друг гризе один.
Сто парадоксів у житті,
а за одним біжить тривога.
Ви знали? Чорта бачать ті,
хто дуже-дуже вірить в бога.
Ті, хто не х’тів тягти свій хрест,
і мучить душу їм скорбота,
хай знають – бог простить протест,
бо це в нього така робота.
Втішайтесь науками, дітки:
ніщо не береться нізвідки,
усе пропадає нікуди…
Навчайтесь, щоб видертись в люди.
Монолог психолога
Скажу: такий ти милий, друже,
так гарно цяцю удаєш,
що навіть той, хто труни струже,
ридатиме, коли ти вмреш.
Чи щось болить, чи ти щось знаєш?
То уберися в чорний фрак.
Таку гнітючу морду маєш,
як кінь, що возить катафалк.
Любов у мозок голки пхала –
орлові завжди крові мало,
та він відчув шаленим нервом,
що від коханки тягне стервом.
Нудний роман – це геморой,
та автор вперто творить,
бо з кожного рядка герой
про автора говорить.
Тобі, друзяко, невтямки
те, що наука завжди знала:
ти плутаєш слова й думки –
одних багато, інших мало.
|
|
|
не сподобалось сподобалось дуже сподобалось |
|
|
