|
|
| Авторів: |
2698
|
| Творів: |
51622
|
| Рецензій: |
96045
|
|
|
|
Код:
|
|
|
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 40612, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '18.188.120.6') Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
|
Художні твори
Поезія
Вірш
|
|
|
| © Михайло Нечитайло, 12-04-2015
|
То не важливо, то – не основне,
Чи вас друкують, а чи не друкують,
Все відлетить на світі, все мине,
А вашу думку небеса врятують.
Бо думка крила має при собі,
І жайвором злетить у синє небо,
Її почують в гомінкій юрбі,
І хтось візьме за пастиря для себе.
Бо кожна думка, ніби та зоря,
Промінням Всесвіт повнить щогодини,
А Всесвіту невидимі моря
І є морями розуму людини.
А ні, то Бог, мов колекціонер,
Думки твої вивішує в музеї,
Туди ж прийде якийсь галантний сер
І понесе у світ твої ідеї.
А може, ми – напівпровідники,
І наша думка – імпульс мікросхеми,
Тож наші всі думки – не байстрюки,
А цінні й неповторні діадеми.
Ніхто не знає, чим живе душа,
І що є думка – теж ніхто не знає;
Міркуємо – не варта ні гроша,
А Бог її за діаманти має.
І ангелів щоднини шле в наш сад,
Щоби збирали, мов гриби у лісі,
Думки по людях, всі думки підряд,
І генія, й останнього гульвіси.
А потім тче з думок тих килими,
І землю сповиває, як дитину…
А ми сумуєм, бо не знаєм ми,
Що наша думка осяває днину.
Тож не важливо і не основне,
Чи вас друкують, а чи не друкують,
Небесним вічним є усе земне,
Тож вашу думку небеса врятують.
Вплетуть, як нитку, в килим всеземний,
І опонентам вашим подарують…
Виходить, ви далеко не дурний,
Тоді чому, чому ж вас не друкують?!
|
|
|
не сподобалось сподобалось дуже сподобалось |
|
|
