Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2564
Творів: 46608
Рецензій: 90921

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 40570, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '18.232.171.18')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Поезія Вірш

Коли нема що їсти й зодягнути

© Михайло Нечитайло, 04-04-2015
Коли нема що їсти й зодягнути,
Коли й копійки в гаманці нема,
У вірш сховаюсь літепла ковтнути,
Щоб зникла геть, розтанула зима.

Щоб розлились закуті в кригу ріки,
Щоб мак зацвів в засніжених полях,
Щоб світ розплющив стулені повіки,
Благословив омріяний мій шлях.

У вірш сховаюсь літепла ковтнути,
Бо остогидла клята ця зима…
Лиш вірш, на жаль, не може зодягнути,
Копійки і харчів у нім катма.

Тому мої і не скресають ріки,
Завмер і мак, не квітне у полях,
Та й світ заснув, примруживши повіки,
В очах холодних поховав мій шлях.

Кругом зима, а я в одній сорочці,
Де шлях шукати, як кругом біда,
Невже, як Діоген, в звичайній бочці,
Чи в мандрах, як земляк Сковорода?

Чи у віршах-таки, де літу бути,
Де між хурделиць зацвітає сад,
В котрих нема що їсти й зодягнути,
Та стигне думка, ніби виноград.

І з тої думки-винограду буде
П’янке вино для серця і душі.
Хмільне вино, пили його ви, люди,
Забувши про копійку і харчі?

О, ні, ми рідко п’єм такі напої,
До біса рідко, хай йому вже грець,
В борні за гріш не знаєм супокою,
Не до вина, тверезі йдем на герць.

Тож душі наші сховані далеко,
Що й обігріти змоги їх нема,
Тож хай надворі і нестерпна спека,
У душах наших все зима, зима.

Замерз я в цій зимі, замерз, їй-богу,
Піду погріюсь у тепло вірша…
Але чи варт шукати ту дорогу,
Де ні харчів, ні свитки, ні гроша?

Чи варт шукать? Хай ріки замерзають,
Якщо замерзне, не згниє душа,
А руки грошики нехай збирають…
Аби купить шлях-мрію до вірша.

І між холодних буревіїв світу
В кожусі вийти на замерзлий луг,
Та й відродити вимріяне літо…
От лиш на дідька в літі здавсь кожух?

О, думи, думи, о, життя і вірші,
До вас в кожусі чи сорочці йти,
В якім краю ви кращі, де ви гірші,
Як найкоротший шлях до вас знайти?

Як поєднати вас, життя і вірші,
Як вас з’єднати, тіло і душа?
Як тілу серед грошей бути ліпше,
Душі ж вільніше бути без гроша.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 1

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© ВЛАДИСЛАВА, 06-04-2015
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.83353114128113 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Новинка від Братів Капранових — “Паперові солдати”
До свого 52 дня народження, Брати Капранови підготували для своїх читачів яскравий подарунок — історичний …
Конкурс оповідань “Open World”
Літературний конкурс “Open World“ (1 травня 2019 – 1 листопада 2019) Шановні друзі! …
Книжковий арсенал 2019
Шановні друзі! Нагадуємо Вам, що зовсім скоро, розпочнеться один з найбільших літературних фестивалів …
Мовна та візуальна стихія українськості. “Енеїда”Івана Котляревського у відображенні ілюстрацій Оксани Тернавської
Шановні друзі! Пропонуємо вашій увазі розмову із доктором філософських наук, професором кафедри української …