Я з Вами розстанусь
І буду десь у Берліні, Мінську, Мельбурні,
А може в Ню-Орку.
Сидіти на запиленій вулиці,
Ліниво розглядати перехожих
І працювати чистильником
Взуття.
Куритиму люльку і мугикатиму
Безтурботну пісеньку.
Веселу пісню про лани широкополі
І Дніпро, і кручі.
І тут несподівано побачу
Ваш до болю
Знайомий силует.
Ви – розкішна, приїдете на
Фіакрі до ресторації.
Недбало поглянувши на бік
Побачите мене, впізнаєте
Навіть ваксою замурзаного.
Будете пориватися підійти,
Згадавши наші взаємини ніжні.
Та я опустивши голову смутно,
Зроблю вигляд, ніби ми не знайомі.
Промовчу, бо
Професійна етика чистильників взуття
Балакучим бути не радить.
