Коли застиг ти тут, як рештки
поштових вироків, та врешті —
вирішуй сам у що устряв.
Все не насправді, це не з нами
у глупу осінь Божий намір —
чи сон липкий, чи чорна яв.
Непередбачено все сталось:
поза життям не вища сталість.
Ти не зникаєш, ти летиш.
І світ майструючи майбутній,
Бог зарегочеться на кутні —
тоді збагнеш цю тишу тиш.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design