Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2553
Творів: 46314
Рецензій: 90456

Наша кнопка

Код:



Художні твори Поезія верлібр

Місто мідне

© Шон Маклех, 22-03-2015
         «Всього одна зоря
           Кидає світла блиск на місто мідне…»
                                              (Гійом Аполлінер)

Над містом мідним,
Що тільки з подертих газет
Довідалось, що прийшла весна,
Серед глупої ночі
Чорної, як тінь сажотруса,
Світить тільки одна зоря –
Самотня і тьмяна,
Як останній крейцер
У капелюсі бородатого жебрака.
Під цією зіркою
Мідні дахи нависають грибами
Над мідними касками пожежників,
Що не гасять пожежі, а розпалюють,
Над мідними кокардами поліцейських,
Що не охороняють міщан, а грабують,
Над мідними лобами громадян,
Що не знають навіщо
Світить над їхнім сірим містом зоря,
Бо ліхтарі набагато яскравіші,
А трамваї мідні все одно ночами сплять,
А пси мідні все одно пофарбовані гуталіном,
І ніхто вже не запитує,
Для чого, чому, коли і де
У місті мідному:
Там все фальш,
Навіть золото – і те мідне.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.74238085746765 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Мовна та візуальна стихія українськості. “Енеїда”Івана Котляревського у відображенні ілюстрацій Оксани Тернавської
Шановні друзі! Пропонуємо вашій увазі розмову із доктором філософських наук, професором кафедри української …
Книжковий МЕДВІН 2019
Друзі! Вже скоро розпочнеться весняний книжковий Медвін, звертаємо вашу увагу на зміну розкладу, ярмарок …
Поезія, яка пробуджує до роздумів
Поезія завжди була тою силою, яка змушувала рухатись далі, коли не було сил. Змушувала любити, коли …
Поклик минулого, заради порятунку майбутнього
Не дивно, що коли на вулицю приходить весна, та ранкове небо починає освітлюватись новим життям, у більшості …