© Михайло Нечитайло, 07-03-2015
|
Поприходили куми раз
До кумів у гості
Та й обідати присіли.
А маленький Костя
Не зведе очей з хрещених,
Наче вперше бачить.
От хрещений і питає:
- Костю, що це значить,
Ти так дивишся на мене,
Мов я чорт з рогами.
- Ні, не чорт ви, - мовить Костя, -
Та я чув від мами,
Що в хрещеної на шиї
Сидите ви знову,
Ви ж усілись на стілець ось.
Ще ж я чув розмову,
Буцім вас щодня хрещена
Поїдом з’їдає,
А на вас, дивлюся, навіть
І рубця немає.
Та й хрещена трощить півня,
Перчиком притрушує,
Гляньте, чарку потягнула,
Вами ж не закушує.
А до нас ви йшли в подвір’я,
Тато все грозилися,
Що подавитесь сьогодні,
Як ще не вдавилися.
Ви ж так гарно все жерете,
Скоро з півнем справитесь,
То й дивлюсь, чи тато брешуть,
Чи таки подавитесь.
|
|
кількість оцінок — 0 |
|