|
|
| Авторів: |
2698
|
| Творів: |
51558
|
| Рецензій: |
96010
|
|
|
|
Код:
|
|
|
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 40356, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '18.118.19.123') Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
|
Художні твори
Поезія
Сатира й гумор
|
|
|
| © Михайло Нечитайло, 27-02-2015
|
Зять прийшов до тещі зранку,
Нарубав їй купу дров,
Вивіз гній і наостанку
Пообідати зайшов.
Сів на лаві, неборака,
Ждав, чекав, ледь не заснув.
- За роботу десь подяка
Має бути, - натякнув.
Теща глянула на зятя:
- Їсти хочеш, а чи як? –
Та й принесла десь із хати
Захололий капусняк.
- Їж, - на стіл поклала ложку.
Зять ковтнув, скривився враз:
- Захолов. Чогось би трошки
Гарячішого для нас.
А щоб печі не топити
І не гріти капусняк,
Чарку можете налити,
Розігріюсь я і так.
Спохмурніло в тещі личко,
Та у хату все ж пішла
І чарчину невеличку
До обіду налила.
На наперсток зять як глянув…
- Мамо, - каже, - що ж тут пити,
Таж у чарці цій не стане
Навіть душу заросити.
Теща ж мовить: - Я не винна,
Лляла ж чарку, як просив,
Хай покорчить руки, сину,
Тим, хто ці чарки зробив.
- Я винити вас не хочу, -
Тещі зять відповідав, -
Повилазять тим хай очі
Хто чарки такі купляв.
|
|
|
не сподобалось сподобалось дуже сподобалось |
|
|
