Авторів:
2698
Творів:
51622
Рецензій:
96045
Код:
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 40300, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '18.226.169.169') Ответ MySQL:144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
Художні твори
Поезія
Сатира й гумор
© Михайло Нечитайло , 15-02-2015
Гнат, Петро й Овсій зуміли
Грошей заробити,
Вирішили на курортах
Трохи відпочити.
На літак квитки придбали,
Тільки в ресторані
Подавали того ранку
Сирники в сметані.
І хоч страва та здавалась
Давня і недобра,
З’їв Овсій її на диво
Мужньо і хоробро.
Потім, правда, в туалетах
День маринувався,
Розхотів геть і курорту,
Все випорожнявся.
Мусили Петро із Гнатом
Друга покидати,
Хто ж на сирники курорти
Схоче поміняти.
Тож удвох собі летять,
Раптом – от пригода,
Падати літак почав,
Ніби та колода.
Зрозумів, напевно, кожен,
Хто в тій був машині,
Що в світи йти потойбічні
Доведеться нині.
Дехто в крик, та що в нім толку,
Ясна ж бо дорога –
На пательню до рогатих,
Чи у рай до Бога.
Тож сидять Петро із Гнатом
З переляку судять,
Як за ними в цьому світі
Плакати хто буде.
- Ганна моя, - Гнат промовив, -
Втопиться у горі.
- І моя, - Петро добавив, -
Виплаче сліз море.
Тільки це усе дурниці,
Це ж не сльози – пінка,
Плакатиме найсильніше
Ох, Овсія жінка.
Буде плакати щоднини,
Вік не перестане,
Що зняла Овсія з рейсу
Гаспидська сметана.
Всі зосталися живими
В тому "самольоті",
Залишились балачки лиш
Та Овсій в "прольоті".
Довго згадував курорти,
Стоячи у лузі,
Де вже тиждень, як гуляли
Найрідніші друзі.
Він не знав, що з літака там
Вийшли вони в стані,
Мов поїли разом з ним тут
Сирника в сметані.
І при згадці про сльозинку,
Ох, Овсія жінки,
Швидко з моря випливали
Й бігли до «кабінки».
кількість оцінок — 0