Ой, Тарасе! В нас в державі
Таке закрутилось –
Що іноді прокидаюсь,-
Думаю – наснилось.
Що то робиться в країні!
Кажуть – терористи!
Свої ж хочуть відділитись,
Звем «сепаратисти».
Мовляв, наші ж Українці
З нами жить не хочуть,
Мріють жити, мов, окремо,
На нас зуби точуть.
У Донецьку і Луганську
Жити їм несила,
І бажання бути Руським
Їх заполонило.
Й так їм жити закортіло
«отдєльной страною»,
Що взяли в сусідів «Гради»,
Йдуть на нас війною.
А наш добрий брат Росія
Їм допомагає,
Надає їм хліб та військо,
Їх від нас спасає.
Ой, Тарасе, Ой, Кобзарю!!!
Встав би, подивився,
Може б ти за Україну
Богу помолився!
Щоб кров наших людей простих
Не лилася нині,
А жили б ми в славній, мирній,
Єдиній країні!
Бо Вкраїнця ймуть за дурня,
Чи за ідіота,
Що то все повинен слухать,
Розтуливши рота…
А ми браття-українці,
Хочем миру вдома,
Й задурити собі мізки
Не дамо нікому!
То на нас ізнов напала
Імперія клята!!!!
Бо частину України
Хоче в нас відтяти!
Та не весь наш ворог ззовні -
Ніде правди діти,-
Маєм зрадників, що хочуть
На нас заробити.
Сам народ наш запроданців
Запустив у владу,
Що ворочають мільйони,
Обкрада громаду.
Скільки є наша держава
На білому світі,
Стільки будуть на цій землі
Загарбники биті!!!
Як не ханська, так татарська
Була кров пролита,
Не Румунія, то німці,
Чи Річ Посполита.
І також ізпоконвіку
Свої ж продавали!!!..
Якби не вони – точно іншу
Історію б мали!
І народ наш об’єднався
Землю захищати!!!
І без зброї й підготовки
Йдемо воювати!!!
Боронити рідну землю,
Свої сім’ї й діти,
Бо немає сили вдома
Плачучи сидіти!
Військо в нас голодне й босе,
Зброя стара й мало,
Бо за роки обкрадання
Й що було – не стало!
Я прошу тебе, Тарасе,
Моли за нас Бога!
Як ніколи нам потрібна
Його допомога.
Хай дасть нашим управлінцям
Мудрості і хисту,
Стратегічно вірних рішень,
І патріотизму,
Дасть нам сил ся захистити!!
Вистоять і вижить!
І в здравії вік дожити
З сім’ями і дітьми!
Бач, які часи настали ,
Та іще й надходять ,
Не як було - у лоб били –
Із тилу заходять!
Розуміння, що ми мирні –
Не допомагає.
Ті, що хочуть землю і влади –
Про добро не знають.
Якщо маєм добру землю
Й хочем на ній дбати –
Мусим мати сили й розум
Її захищати!!!
Нам потрібно мати дужу
Силу й оборону!
Щоб ні в свого не було думки
Преступить закону,
Ні в чужого!!
Щоб ніяка імперська сволота
Не посміла на Вкраїну
Розтулити рота!!!
Як це так!! Весь світ їм каже,
Що вони не праві,
А вони вбивають хлопців
У моїй державі!!!
Помолись за нас, Тарасе…
Тебе дуже прошу!
Щоб в нас правда панувала,
А не тії гроші!
Щоб в нас діти посміхались!
Щоб сім’ї раділи!
Щоб ми землю обробляли,
Як це завжди вміли!
…
Й запанує мир і спокій
У нашому Краї.
Щоби був Ти за нас гордий…
Помолись. Благаю….
