І знову спалена земля,
Як і тоді, у сорок п’ятім
То не АТО, то йде війна,
Жахлива, бо з народом братнім.
І гірко, й болісно душі
Через роки це визнавати.
Державні граються мужі,
А там на смерть ідуть солдати.
Російська бавиться брехня,
А за горбом чомусь фліртують.
Де Англія, де США?
Та поки що тихцем жирують.
Не вийде, бо наступні – ВИ.
В чужинські землі і на море
Прийдуть російські вояки
При європейському позорі.
Ми--зона буферна для вас,
В пісок ховатися не треба.
То ж український спіч-колапс
Прийде, Європо, і до тебе.
Єднаймося, і Бог простить
Нас перемогою в двобої.
Врятуємо від лихоліть
Країну цю на браннім полі!
