Заховайся, збережися, підожди.
Так ховалась би пташина від біди.
У малесеньку щілину,
Навіть вітер не долинув би туди.
Помолися, наберися трохи сил.
Маєш тільки власні крила, інших крил
Не буває, ні - серед брил.
І націлених вітрил не проси.
Перешиє теплий промінь краси.
І відкриються нові світло й синь.
Не бувати тому вітру,
Що руйнує все розквітле,
Ти ж красу у цій негоді носив.
