Холодний вітер, дощ і сніг,
І темна лісосмуга.
Тут загубив свій оберіг,
А з ним утратив друга.
Навпроти - ворога пости,
За спиною - розруха,
Щось причаїлись «козачки»,
І не стріляє «Муха».
Цинізмом вразила війна,
Як та лиха повія.
Незрозуміло – хто вона
У цій війні, Росія, –
Для Заходу і для людей,
Що сам на сам з бідою,
Де плачуть тисячі смертей,
Де ллється кров рікою.
То – ворог! Так і говоріть,
Панове президенте,
Росія – ярмарок страхіть,
І всі тут сентименти.
Не будемо ніколи ми,
Як то раніш, братами.
Ми - українці, не раби.
Що ж спільного між нами?
