Йди туди куди пішли ті до темної окраїни
за золотим руном ницості твоєю останньою нагородою
йди з високо піднятою головою серед тих хто на колінах
серед повернутих спиною і спалених в попіл
ти залишився цілим не для того щоб жити
у тебе мало часу потрібен доказ
будь відважним коли розум підводить будь відважним
в останні хвилини лише це важливо
а Гнів твій безсильний нехай буде як море
коли ти почуєш битих і принижених голос
нехай не залишає тебе твоя сестра Погорда
для шпигунів катів боягузів – вони виграють
прийдуть на твій погреб і з полегшенням кинуть грудку
а черви напишуть твоє впорядковане житіє
і не пробачай тобі справді не вистачить сил
пробачати від імені тих яких зраджено вдосвіта
однак остерігайся гордості непотрібної
дивися в дзеркало на своє блюзнірське обличчя
повторюй: я був покликаний – бо не було кращих
остерігайся сухості в серці люби первинне джерело
птаха невідомого зимового дуба
світло на мурах коштовність неба
їм не потрібне твоє тепле дихання
вони є для того щоб говорити: ніхто тебе не потішить
пильнуй – коли світло а горах дасть знак – підведися і йди
доки кров живить твою темну зірку в грудях
повторюй старі закляття людства казки і легенди
бо так здобудеш чесноту яку не здобудеш
повторюй великі слова повторюй їх вперто
як ті що йшли пустелею і гинули в піску
а нагородять тебе за це тим що є під рукою
бичуванням сміхом вбивством на смітнику
йди бо лише так тебе приймуть до ґрона холодних черепів
до ґрона твоїх пращурів: Гільгамеша Гектора Роланда
захисників королівства без краю і міста попелу
