

	ПОШУК

АВТОРУ:

AlmaNAH

Жанри

Авантюрна проза

Авторська проза

Альтернативна історія

Гоголівський ФОРУМ

Наша статистика

Авторів:	712
Творів:	10694
Рецензій:	16234

Наша кнопка

Код:

Художні твори Поезія поеза

Мовчи. Ісихій - назавжди

© Оля BarabOl'ka:) Купріян, 06-03-2007
Дивлюся в очі. Чи повз очі. Ти чуєш? Серце молить: «Ну прости…» Німа. Сліпа. Глуха. Скупа. Невидима. Сховалася в кольчузі своїх слів… Як хочеш, гори виверну з корінням! Скажи – вмить скальп зніму з Sемлі! Дістану зірку… З неба? Звідки схочеш! Лиш не слова. Слів не проси. І крапка. Їх я не віддам. Я не багачка, слів я не дарую. Вітрові. Але й не жéбраю – стерильних. Я їх раба. Вони – мої. А я належу їм. Пробач. Кохаю. Вибач… Монотонність. Досить. Пустолітери… - Пробачте, то мій хворий шлунок… - Люблю пельмені, з сиром пироги… Люблю. Кохаю. Вибач. І пробач… Не чую… Лиш слова… Як любиш, то люби. Страждаєш, то страждай. Мовчи. Люби. Страждай. Не говори. Ісихій. Тиша. Тиша – назавжди. Вона не бреше. Мій біль. Мій жаль. Слова… Мої? 6 березня 2007 року
Написати рецензію	Рекомендувати іншим

Рецензії на цей твір

Згенеровано за 0.0095100402832 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Мовчи. Ісихій - назавжди

Дістану зірку звідки?