Таке буває рідко, але ж
Захотілося - непідробної щирості, раз і назавжди
і ти, поклавши голову на руки, сказав:
"Ми хочемо жити
жити тут в мирі
жити тут з Б-гом.
Та вони нагострили зуби
і рвуть, і пнуться на свою гору"
Ти сказав: "Жінко, послухай, ти здатна.
Ми маєм ростити дітей
це воз'єднання.
В цьому саду. Жінко! Послухай!"
А потім відвів очі, уже повні сліз
і до прадідів
свого і дружини своєї
говорив і говорив
і плакав, чи не вперше відтоді, як став чоловіком
"Дядьку Мойсей, дядьку Давід, моя жінка не розуміє мене, як же мені жити?
Дядьку Мойсей, дядьку Давід, як же мені жити, моя жінка не розуміє мене."
