Нема такого вівтаря
що вартий жертви
Та завжди знайдеться кому
Взивати смерти
До неба руки простягти
В сліпій скорботі
І різати на прапори
Пелюстки плоті
Награйся, нагуляйся вже
Лихий небоже
Вівтар холодний хай буде
Тобі за ложе
І сотні згублених сердець
Пульсують поряд
Зове... зове сира земля
Тебе. Недолюд.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design