Планета, умита і чиста,
Вдяглася у хмарок намисто
І в Космос гайнула.
Назустріч летіли їй Зорі
У шатах своїх неозорих -
Гулянка там була :)
А Місяць, мов легінь чудовий,
У танець закликав і мовив:
"Чарівна... Кохаю !".
І музика дивна звучала...
Планета там вальс танцювала.
"Мій Милий... Я знаю..."
Так мило йому шепотіла...
А він пригортав її вміло
Й до неї горнувся.
З сапфіром чудову обручку
Одяг він Планеті на ручку
І далі звернувся:
"Кохана моя, Ти, Царице!
Над всіх Ти зірок білолиця!
Тебе лиш жадаю!
Ми підем у Космос без краю!
Мене лиш кохай!". "Я кохаю!
Тобі довіряю...".
І було весілля там пишне!
Планета рум'яна, мов вишня!
Щаслива і гарна!
Дзвеніли-звучали хорали
Коли молодих обвінчали -
Старались не марно...
Відтоді у Космосі вічнім,
Це стало таким уже звичним,
Ця пара чарівна -
Бо Місяць курсує все поруч,
Маршрут його, наче той обруч,
Земля ж - як Царівна :)
