Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2687
Творів: 51113
Рецензій: 95820

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 39566, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '3.145.199.140')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Поезія Вірш

Живе і вічно житиме країна

© Яна, 18-10-2014

Живе і вічно житиме країна..

Живе і вічно житиме країна,
Якій нема ціни, вона одна.
Моя велика, вільна Україна,
Тут народилась я і тут зросла.
Ви хочете ділити рідну землю
Вбиваючи народ та їх майна,
Для вас це свято, гордісь, перемога,
Для нас це жах, для нас це вже війна.
Та наш один солдат, один хлопчина
Не вартий вашого ні міста ні села,
Ми вільні люди, ми сім'я єдина,
А ви бездушні, гірших вже нема.
Життя одне,на жаль є у людини,
І не повторится воно, як не жадай.
Ви забираєте солдатів України,
Які відстоюють свій мальоничий край.
Крізь сльози Україна посміхнеться
І вирвется вона, повір у це.
Допоки патріотське серце б'ється
Шепоче Україна нам про це.
Ще молодая, а повсюди рани,
В віночку боса ходить по росі.
Така своя та рідная, як мама,
Така сумна при всій своїй красі.
Чекаєте від неї "Більш не можу?"
Коли не зможе наш народ служить?
Запам'ятай, добро тут переможе!
І буде Україна вільно жить!
Ще рік тому, ми були як родина,
Тепер ми вороги, тепер ми не брати.
Нехай мої слова до вас долинуть,
І зрозумієте, що рідні Я і Ти!
Пролили сльози матері загиблих,
Солдатів не прийшовших із війни.
Вони життя поклали за всіх рідних
І за свободу нашу полягли.
Такі відважні, молоді, сміливі,
Вони ідуть відстоювати край,
Де виросли та мріяли про сина,
Не дочекались... Та пішли у рай.
Я знаю, Боже! Ти це добре бачиш,
Як нас простих вбивають та ганблять.
Коли закінчется цей жах, ти нам не скажеш?
Та скільки можна страх в собі тримать?
Коли така війна, сумна дитина,
Та кожен з нас спокійно не засне.
Не їстиме солдатова родина,
Допоки син-герой додому не прийде.
Не заспівають всі про перемогу,
Не пролетить над нами вільний птах.
Допоки ми не пройдем цю дорогу,
Крізь сльози, вітчай, та увесь тей жах.
Ми вірили що ворог вже відступить,
Та ні... Він досі нас вбива..
Та як не було б тяжко, Бог нас любить,
І він солдатів всіх оберіга.
Перед очами пулі та гранати
Вони так вірять, що пишатимется край,
Вони так хочуть вже до мамми й тата,
Та голос тихо шепче:"почекай..".
Війна закінчиться і вернетесь до хати
Ніхто ніколи вас не подолає.
Потрібно вам ще трохи почекати,
І ворогів краіна закопає !

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 1

 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.86362099647522 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Історія Європи. Український погляд
Кожен з нас має знати історію власного народу. Бо історія – це його посвідка на проживання на рідній …
Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …