Засумувала осінь, золото втрачаючи,
На стежини-змійки, захололі піски,
І схилилася верба, коси заплітаючи, (двічі повторити)
Над водою сумно, біля Айдар - ріки.
Приспів:
А в гаю танцює червона калина,
Укриваючи землю вохрою золотою.
Не страхають вітри, завірюхи і морози,
Вона щиро вірить: розцвіте весною.
Ласкаве сонце, посміхаючись усе рідше,
Дивиться, як крутиться пожовклилий лист,
Тільки сосни стрункі-зелені, як і раніше,
І прозоре повітря, п'яняще чисте.
Мирно і спокійно Айдар котить свої хвилі,
Мила річечка, супутниця ти моя,
І неначе хтось тихо мені шепоче: "Милий!
Тута бродили юність і любов твоя ".
Журавлиним криком звідці відлетіло літо
І принишкнув веселий, балакучий ліс,
Лише одні сороки сперечаються шумно,
Та темніє далечінь блакитних небес.
Приспів:
А в гаю танцює червона калина,
Укриваючи землю вохрою золотою.
Не страхають вітри, завірюхи і морози,
Вона щиро вірить: розцвіте весною.
