Дощ
порушив
рівновагу…
Я йому
на противагу
покладу свої печалі,
поверну на небо сонце,
хай ще світить у віконце.
Гей, негодо, йди подалі!
Відвернися!
Ще ж-бо літо
пахне скрізь, тобою вмите.
Подивись,
ще хочуть діти
чорнобривцям порадіти,
ще троянди он буяють.
– Літо де?
– Уже немає…
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design