Тебе давно нема..
лише слова-слова,
мов крапельки води,
бринять на дні душі..
Слова. Згадки..
і гасне зір в пітьмі.
Лише думки,
що крізь тенета тьми,
немов переполохані птахи,
до зір вогнем знялись..
вони летять -
через віки,
і, сліпнучи від зір,
втрачають силу й пір´я..
I крила стерлись до крові -
та все ж летять. Увись!
Mіжгалактична далечінь -
на відстані ворсин руки..
Лише торкнись!
І пил зірок струсни -
солодкими сльозами з вій
іскритимуться сни..
І обпіки очей, долонь, і доторк вій
схрестилися у віщих снах..
З двох сліз - одна.
Одна ріка.
Одна стезя..
