| © Той, що греблі рве, 06-09-2014
|
Туди, де все - рукою до руки,
теплом до вій і пасмами до скроні,
туди, де сон розбитий на скалки
губами гріє ягоди безсонні,
пішов Господь - як музика, хисткий -
столітники сушити на осонні.
2014
|
|
|
не сподобалось сподобалось дуже сподобалось |
|
