Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2553
Творів: 46309
Рецензій: 90449

Наша кнопка

Код:



Художні твори Поезія Вірш

Срібні кола

© Олександр Корж, 04-09-2014
погодувавши  солодом білицю  
щоб довше залишалася жива                      
дістану з пачки сушені слова
і розповім подвійну небилицю

колись давно напевне що не ми
ходили світом колами по двоє
від цього дні крутилися в сувої
й за власний хвіст хапалися соми

і на гілках круглилися плоди
предмет бажання кожного сновиди
й такі декоративні краєвиди...
такі що у спокусу не введи  

(ходи вели в сади де повно пав                                
і павичів у писі марнославній)
достиглі сни зібрали та останній
дванадцятий опівночі пропав

тому тепер натерши сріблом очі
ми часом не спимо посеред ночі

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 2

Рецензії на цей твір

Скоромовка?

© , 25-04-2015

в улюблені

© Валерія, 24-04-2015

ох,

© Відана Баганецька, 17-12-2014

[ Без назви ]

© Михайло Нечитайло, 05-09-2014
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.60139012336731 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Мовна та візуальна стихія українськості. “Енеїда”Івана Котляревського у відображенні ілюстрацій Оксани Тернавської
Шановні друзі! Пропонуємо вашій увазі розмову із доктором філософських наук, професором кафедри української …
Книжковий МЕДВІН 2019
Друзі! Вже скоро розпочнеться весняний книжковий Медвін, звертаємо вашу увагу на зміну розкладу, ярмарок …
Поезія, яка пробуджує до роздумів
Поезія завжди була тою силою, яка змушувала рухатись далі, коли не було сил. Змушувала любити, коли …
Поклик минулого, заради порятунку майбутнього
Не дивно, що коли на вулицю приходить весна, та ранкове небо починає освітлюватись новим життям, у більшості …