Я так живу. Хворіти маю в звичках.
Ліплю із хмар чортів і п’ю з горняти хміль.
Направду, світ – то срібна попільничка –
Куди не глянь – то попіл війн і біль…
Я так живу. Читаю чорні рими.
Вплітаю в коси ніч і сплю вже місяць як…
І знову тут – без подиху, незримо
Хтось продає свободу за мідяк.
Я так живу. Хапаю сонце в жмені.
Співаю сни і в дощ збираю дзвін…
Моя Земля – то ніжна хризантема,
Без поділу і без високих стін…
