Любов мине із першим снігом,
Опало листя із дерев,
Осипалось на землю,
І стало холодно тепер.
І тихо так, спокійно,
В думках її блукає він,
А час летить помірно,
Від спогадів лиш темна тінь.
Минатимуть роки,
Ітимуть дні за днями,
І вже не так пронизують голки,
Їй серце гострими краями.
Вона його забуде,
А він її не згадує,
У неї нове щастя буде,
Ніщо тепер про нього не нагадує.
Отож подумайте всі люди,
Усе найкраще далі слідує!!! )))
