|
|
| Авторів: |
2698
|
| Творів: |
51619
|
| Рецензій: |
96041
|
|
|
|
Код:
|
|
|
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 39104, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '3.142.198.109') Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
|
Художні твори
Поезія
Вірш
|
|
|
| © Михайло Нечитайло, 31-07-2014
|
За одним сидимо столом,
Білі руки твої, як птахи,
І роки, як сердитий гном,
Що розлуку ховає в лахи.
Попрошу я його піти,
Доторкнусь до руки твоєї,
Боже милий, і всі світи
Упадуть до душі моєї.
Упадуть, і розтане світ,
Як сніги під палючим сонцем,
І з давно пережитих літ,
Заясніє душа віконцем.
І з давно пережитих літ
Заясніє якась надія,
Хай примарна, як казки світ,
Хай невидима, наче мрія,
Що розкриються два вікна,
Дві душі обіймуться тайно,
І звичайна любов земна
Нас накриє крилом негайно.
Після літечка, де ми вдвох
Жали долі, в снопи в'язали,
В солов'їних віть-віть та тьох
Перевесла собі шукали.
Не знайшли, розвалився сніп,
Гноми з нього колосся вкрали
І в розлуки незримий світ
Наші долі, як сніп, зв'язали.
Сидимо за одним столом,
Ніжність горнеться в наші очі,
Та розділені ми вікном,
Де шибки всі чорніші ночі.
Як їх вийняти з темних рам,
Щоб не бити життя на друзки,
Як з'єднати дві долі нам
Без чиєїсь біди мотузки?
- Будь зі мною, - прошу-кричу, -
Світ без тебе, немов без Бога,
Будь зі мною, - без слів мовчу,
Розумію, не буде того.
Ти далеко, тебе нема,
Ти далеко, хоча ти поруч,
Ти зі мною і ти сама,
Ти - свобода моя і обруч.
Мокрий в очі дививсь асфальт,
Сонний мимо проплив автобус,
Ми розходились, грав нам альт,
В день прийдешній крутився глобус.
Радо тер свої ручки гном,
Маніяк і носій розлуки,
Спала осінь міцнющим сном,
І твої цілував я руки.
Цілував, цілував, не міг
Загубити їх ніжний дотик,
Мів розлуки нестерпний сніг,
Грів стрічань наших теплий котик.
|
|
|
| кількість оцінок — 0 |
|
|
