Конкретно-абстрактне мислення про все одразу -
Початок космічного хаосу.
Де любов змішуєш, мов дві фарби, - з життям.
Є рожева - те, що тобі приємне і бажане,
І зелена - на межі кольору болота - параша.
Параша - найтривіальніша конструкція побудови життя,
Коли ти поганий архітектор краси,
Зліпи зі свого імені пластиліновий дзвоник,
І дзвони ним у небеса – проси
Пасування графіку подій у світі і доль до твоїх ідей,
Може кудись пролізе твій пролісок життя,
Яке ти хочеш прожити талановито, де фарби лиш торкають краєчки меж,
Не змішуючись у багно,
Бо все таки не все одно -
ЩО будувати.
Поки не злиже століття
З твоїх долонь продовження ліній життя.
Не бійся піти в забуття.
Бійся ще більше
Краще змішати фарби,
Ніж боятися малювати
