Вечір у Києві я оглядаю з пішохідного мосту
Дивлюсь як спека спала у Дніпро і стало проходно
Дуже приємно вітер лоскоче мої плечі
І все: робота, дім, кар*єра - виглядає дуже просто
Я хотіла колись з тобою поїхати звідси
Я хотіла з тобою подорожувати аж до Владивостоку
Я колись отримувала емоцій більше ніж навіть оргазм
Коли просто тримала тебе за руку
Тепер ми наче увязнені, кастровані шенгенськими візами, туристи
Тепер, ми наче у фільмі " Втекти з Шоушенківської тюрми"
Наша схована гармоніка - це ми ходимо у китайський квартал поїсти
Наша гармоніка все ще, оглядати Київ з висоти
Але якщо цей фільм виявиться "Шоу Трумана", то доведеться хапати тебе та іти
Стабілізовувати твій пригодницький пульс електричками
і закинутими дорогами десь за край світу тобі крапельниці ставити
Цей Київ передчуття перед невідомим
Цей Київ передчуття ніби готуєшся до Нобелівської премії
Цей Київ дає нам вечори, щоб підготуватися
Та сдати екзамен у міжнародній пригодницькій академії.
